По-русски Polski Svenska Esperanto
Наприкінці вересня 2014 роки я відвідав Крим, щоб взяти інтерв’ю у прихильників і противників анексії. Всі вони бажали порядку і суспільства, яке нормально функціонує, – замість хаосу та корупції. Однак вони воліли різних рішень.
Ті, хто хотів, щоб Крим залишився частиною України, охоче говорили про демократію та права людини. Правова держава, побудована за західною моделлю, та загальне зближення з Європою – ось було їхнє бачення шляху вперед. Але багато хто з них уже замовк. Інші покинули захоплений півострів і переїхали до Києва, щоб мати можливість говорити вільно, щоб розвивати те, у що вони вірять. Для них російська влада в Криму – продовження радянського режиму пригнічення, неприємне відлуння минулого.
Ті ж, хто хотів належати Росії, охоче говорили про російську мову, яка, на їхню думку, утискується в Україні. Переважна більшість з них, зрозуміло, сподівалася, що російська анексія принесе вищі зарплати та рівень життя. Але з не меншою готовністю багато хто говорив про старі добрі часи. Багато прихильників анексії згадували Сталіна як хорошого керівника. Але Сталін, зрозуміло, не був настільки ж бездоганний, як Путін, пояснив один із них.
Книга була видана трьома мовами: шведською, фінською та есперанто. Моя перша книжка, «Люди Путіна», також вийшла цими трьома мовами та стала книжкою 2014 року у Фінляндії. З есперанто книжка про Крим потім була перекладена українською та російською.
Тут можливо завантажити книжку українською (epub)
Тут можно скачать книгу на русском (pdf)
